фирменный знак

Коцюбинське

Селище міського типу Коцюбинське — нічим непримітний населений пункт столичного передмістя, без цікавинок та пам'яток. Без древньої історії. Та й асоціюється з непривабливими об'єктами — тюрьмою і військовими складами. Однак при цьому селище незвичне. Хоча б тому, що воно з усіх сторін оточене Києвом. Такий собі анклав Київської області. Саме тому друга особливість Коцюбинського — можливість приєднання до столиці. Так, в березні 2018 року проходили громадські слухання, на яких більшістю проголосовано за приєднання до Києва. Звернення направлено до Київради і Верховної ради. Тож було цікаво поглянути на майбутній масив Києва. Хоча оглядини відбулися не спеціально — заскочив після вилазки по колишньому арсеналу.


1. Коцюбинське — непримітне селище міського типу, яке може стати частиною Києва.

Селище, як і багато інших в цьому напрямку, виникло при прокладанні залізничничної гілки до Ковеля. Посеред лісу було збудовано роз'їзд, а з 1909 р. — станцію, при якій облаштували селище залізничників. Станція отримала назву Біличі від найближчого села, яке нині входить до складу Києва. Прикол в тому, що платформа біля масиву Біличі названа в честь сусіднього мікрорайону Академмістечко. Та продовжуємо екскурс далі...

В 1916му неподалік від станції спорудили лісопилку, яка виробляла шпали для залізниці. Для робітників були збудовані бараки. А першим будинком селища вважають помешкання лісника Куликова, який оселився в 1928 році. Трохи згодом, у 1932му, на територію сучасного Коцюбинського примусово перевезли мешканців київського хутора Берковець. Річ у тім, що їх переселили заради звільнення земель під танковий полігон. Таким чином, пристанційне селище стало називатись Новими Берківцями.

В 1941му році пристанційному селищі і території хутору Берковець, які підпорядковувались сільраді села Біличі, було надано статус селища міського типу. В 1966му смт. ім. Коцюбинського перейменовано на смт. Коцюбинське. Що цікаво, письменник Михайло Коцюбинський, на честь якого названо населений пункт, жодного разу не був в тих краях.

Стосовно територіальної приналежності, Коцюбинське, на відміну від Пущі-Водиці та інших поселень, ніколи не входило до Києва. Хоча округ передмістя підпорядковувався Київській міській раді. А вже з 1962го передали до області. Через три роки підпорядкували Ірпінській міськраді. Тож виходить, що це віддалений масив Ірпіня:) Наприклад, школи мають спільну з Ірпенем нумерацію.
Collapse )

Шулявський шляхопровід: ремонт розпочато

Багатостраждальний Шулявський шляхопровід у столиці, який давно перебував у аварійному стані, горів і розсипався, нарешті-таки дочекався ремонту. В ніч на 17 березня його перекрили для руху автотранспорту і почали розбирати. На місці старого шляхопроводу за півтора роки повинні побудувати нову розв’язку у формі неповної «конюшини». Для нового з'їзду планують знести цех заводу «Більшовик». А на час ремонту організовується об'їзд, змінюються маршрути громадського транспорту. Одним словом, у дорожній рух вносяться серйозні зміни. Та й будівництво мосту — подія непересічна. Тож я вирішив з'їздити і подивитись що і як. Нажаль, за одну поїздку не вдалося все відзняти. Тому у цьому репортажі — фотки за 20 і 30 березня, з двох фотокамер і смартфону.


1. Ремонтні роботи на Шулявському шляхопроводі.

Як не дивно, протягом перших трьох тижнів ремонту встигли зробити багато: організували об'їзди (зі встановленням трьох нових світлофорних перехресть), змінили маршрути громадського транспорту, зняли асфальт, демонтували огорожу, викорчували стовпи, знесли частину мостового перекриття, почали перекладати комунікації.
Collapse )
  • zeldich

Киевский раввин Вайсблат и его Вечный календарь

На восточной окраине Берковецкого кладбища, среди сектора еврейских захоронений 60-80х годов, можно заметить заросший участок могил с нетипично старыми мацевами. Это участок, куда в 60-е годы переносили захоронения со знаменитого Лукьяновского еврейского кладбища, перед его сносом. Но среди этого участка, с надписями вперемешку на идише и дореформенном русском, начиная с позапрошлого года можно увидеть современный символический охель из металла и профнастила, внутри которого - новая гранитная плита с надписью о том, что именно тут похоронен раввин Вайсблат.
Collapse )
  • yangur

Две раннее неизвестные фотографии Киева 1852 года.

Самые первые в истории фото Киева сделал англичанин Роджер Фентон. В сети можно найти с десяток изображений.
Ниже ещё две. Со строительства Николаевского цепного моста. Разрешение снимков (как для того времени, так и для интернета) превосходное!

fentonCollapse )
  • zeldich

Зверинецкое еврейское кладбище

Israel-Brodsky.png
В 1793 году, после второго раздела Польши, в Киеве стала возрождаться еврейская община. В первый же год после сдвига границ между Россией и Польшей, в Киев приезжают первых 73 еврея. Первым раввином города становится Авраам Абеле бен Нафтали. Существовавший, при Великом Княжестве Литовском, погост, на земле подаренной королем Сигизмундом I, в районе нынешней Львовской площади, после более 170 лет отсутствия евреев в городе, совершенно исчез. И вновь созданная община, спустя пять лет бюрократии, в 1798 году, получает за городской чертой, на Зверинце, участок в два гектара для захоронения евреев по всем религиозным правилам. Collapse )
Scorpio

Макабрические прогулки. Щекавица (Олегова гора). Живым и мёртвым.

Сложно ли попасть в необычные места там, где живёшь и гуляешь уже пятый год?

Оказывается, нет. Стоит лишь отклониться от привычного осеннего маршрута на Подол через Багговутовскую и Нижнеюрковскую чуть в сторону - мимо Макариевского храма уйти вправо, по ступенькам
IMG_20181104_130619
на Лукъяновскую улицу.

Там сквозь панельные девятиэтажки простреливают позолотой купола Свято-Покровского женского монастыря.
IMG_20181104_131458

А дальше, за Сервисным центром МВД, расквартировавшимся в Доме городского начального училища им. В.А. Жуковского постройки 1904 года
(здесь подробный рассказ об истории этого примечательного здания)

приоткрыты ворота Старообрядческого (или Щекавицкого) кладбища.


Collapse )
А вот этот особняк на Олеговской под номером 36 остался для нас загадкой.
IMG_20181104_150149

Выглядит как госпиталь или, может, учебное заведение. Мы долго стояли, рассматривали. Потом я прошерстила интернет.
НИЧЕГО не нашлось.
Если знаете историю этого дома, будет очень интересно услышать.

  • zeldich

Куреневское кладбище

Всего в полукилометре от шумной улицы Кирилловской (бывшей Фрунзе), на возвышенности между долиной речки Сырец и искусственным яром, где пролегает северное железнодорожное полукольцо, расположено Куреневское кладбище.



Ныне это совершенно тихое место, куда не доносятся звуки большого города, более похоже на заброшенный и заросший лес, чем на место вечного упокоения тысяч людей. Большая часть современной информации в интернете, про этот погост связана или с редкими визитами чернобыльских хасидов на могилу к цадику, или же с сводками из милиции об актах вандализма и антисемитизма.
Collapse )
  • xornot

книга "Словарь киеведа", вторая редакция

Новая, вторая редакция моей книги "Словарь киеведа" доступна для свободного скачивания:
http://www.semiletov.org/books/slovarkieveda.pdf
"Словарь киеведа" - неформальный справочник по Киеву. Вторая редакция существенно дополнена (насчитывает 213 страниц), а вдобавок появились картинки.
жентльмен

Протасова гора

Доброго дня!
Побував недавно на безіменній гірці, яку обходить вулиця Протасів Яр.
Виявив чудове і незрозуміле явище: на схилах гори є десятки однокімнатних "землянок" із цегляними стінами, горизонтальним входом / вітальнею і трубами нагору. Схоже на те, що деякими навіть недавно користувались.
Чи знає хтось, коли, ким і для кого їх будували ?
(не сфотографував, вибачайте)

Cтроительство проезда под путепроводом в районе станции скоростного трамвая Семьи Сосниных с выездом

Есть идея строительства проезда под путепроводом возле станции скоростного трамвая "ул. Семьи Сосниных".

Подробно:
1. здесь - http://nj-nagay.livejournal.com/11853.html
2. здесь - http://kievcityproject.livejournal.com/25028.html

3. и очень подробно здесь - http://kievcityproject.livejournal.com/101088.html
Кто живет на борщаговке - поймут. Кому не повезло с местом жительства :) - поверьте на слово, эта дорога будет экономить минимум 20 минут жизни в пробках каждый день жителям совсем немаленького жил. массива. Не говоря уже о километраже и бензине. Помогите донести эту идею до глаз, ушей и прочих частей мэрии, подпишите петицию.
https://petition.kievcity.gov.ua/petition/?pid=293