maxiwell83 (maxiwell83) wrote in interesniy_kiev,
maxiwell83
maxiwell83
interesniy_kiev

Коцюбинське

Селище міського типу Коцюбинське — нічим непримітний населений пункт столичного передмістя, без цікавинок та пам'яток. Без древньої історії. Та й асоціюється з непривабливими об'єктами — тюрьмою і військовими складами. Однак при цьому селище незвичне. Хоча б тому, що воно з усіх сторін оточене Києвом. Такий собі анклав Київської області. Саме тому друга особливість Коцюбинського — можливість приєднання до столиці. Так, в березні 2018 року проходили громадські слухання, на яких більшістю проголосовано за приєднання до Києва. Звернення направлено до Київради і Верховної ради. Тож було цікаво поглянути на майбутній масив Києва. Хоча оглядини відбулися не спеціально — заскочив після вилазки по колишньому арсеналу.


1. Коцюбинське — непримітне селище міського типу, яке може стати частиною Києва.

Селище, як і багато інших в цьому напрямку, виникло при прокладанні залізничничної гілки до Ковеля. Посеред лісу було збудовано роз'їзд, а з 1909 р. — станцію, при якій облаштували селище залізничників. Станція отримала назву Біличі від найближчого села, яке нині входить до складу Києва. Прикол в тому, що платформа біля масиву Біличі названа в честь сусіднього мікрорайону Академмістечко. Та продовжуємо екскурс далі...

В 1916му неподалік від станції спорудили лісопилку, яка виробляла шпали для залізниці. Для робітників були збудовані бараки. А першим будинком селища вважають помешкання лісника Куликова, який оселився в 1928 році. Трохи згодом, у 1932му, на територію сучасного Коцюбинського примусово перевезли мешканців київського хутора Берковець. Річ у тім, що їх переселили заради звільнення земель під танковий полігон. Таким чином, пристанційне селище стало називатись Новими Берківцями.

В 1941му році пристанційному селищі і території хутору Берковець, які підпорядковувались сільраді села Біличі, було надано статус селища міського типу. В 1966му смт. ім. Коцюбинського перейменовано на смт. Коцюбинське. Що цікаво, письменник Михайло Коцюбинський, на честь якого названо населений пункт, жодного разу не був в тих краях.

Стосовно територіальної приналежності, Коцюбинське, на відміну від Пущі-Водиці та інших поселень, ніколи не входило до Києва. Хоча округ передмістя підпорядковувався Київській міській раді. А вже з 1962го передали до області. Через три роки підпорядкували Ірпінській міськраді. Тож виходить, що це віддалений масив Ірпіня:) Наприклад, школи мають спільну з Ірпенем нумерацію.


2. Доїхати в Коцюбинське можна на нових незвичних маршрутках Рута-45 (на базі ГАЗону Next), яких більше нема ніде. Ексклюзив! При цьому проїзд дешевший, ніж у Києві — 7 гривень.


3. Селище розділене залізницею на дві частини: південну, переважно одноповерхову, і північну з багатоповерховою забудовою і промзоною, з якої і почав прогулянку.


4. Хоча по іншу сторону залізниці теж є промислові підприємства.


5. В лісі(!) побудували нову церкву.


6. На стіні колишнього заводу мурали з гербом Коцюбинського.


7. Старенькі післявоєнні бараки межують з багатоповерховими панельками. Нечасто таке можна побачити.


8. Ще епічнішим виглядає поєднання старої забудови і нового житлового комплексу.


9. Гіпермаркетів у селищі немає. Проте є торговий центр з мережевим супермаркетом «Фора».


10. Навіть є спеціальний знак магазину! Цікаво, а в Правилах дорожнього руху такий знак існує?


11. Напроти розташувався парк. Хоча парком його назвати складно. Більше схоже на сквер. Походу, все в цьому селищі компактне:)


12. Так званий парк — центр культурного дозвілля. Та й виглядає охайно.


13. В парку буде встановлено пам'ятник воїнам-захисникам, які відстоювали територіальну цілісність у Донецькій та Луганській областях. Це з 2014 року. Сучасна історія!


14. В центрі скверу — будинок культури. 1956 року побудови.


15. Карнизи облюбували какіші.


16. Окрім Будинку культури, в парку сквері є декілька пам'ятників.


17. Ось один з них — меморіал загиблим воїнам-односельчанам, що брали участь у Великій Вітчизняній війні.


18. Частина меморіалу — пам'ятник солдату. Дивує, що він не однотиповий, як у інших селах і смт. Київщини.


19. Поруч меморіал воїнам-односельчанам, що загинули у сучасній російсько-українській війні на Донбасі.


20. Ще один пам'ятник розташувався поза парком, біля будівлі сільради.


21. Цим пам'ятником виявився пам'ятник письменнику Михайлу Коцюбинському, на честь якого й названо селище, що й не дивно.


22. В селищі є залізнична станція «Біличі». Незрозуміло, чого не захотіли перейменовувати в Коцюбинське.


23. Вокзал станції.


24. Будівля вокзалу типова, як для Коростенського напряму. Хоча й старовинна.


25. З пішохідного мосту звичний для селищ краєвид на одноповерхову забудову.


26. З центральної вулиці південної частини Коцюбинського видно трубу котельні «Біличі».


27. Місцеві мешканки, з якими розмовляв, сказали, що в цій частині селища немає пам'ятників. Але я знайшов! Ось, монумент «Молода Україна».


28. Далі, по дорозі до церкви натрапив на ще один меморіал. От і вір після цього місцевим!


29. Це моморіал мешканцям хутора Берковець, які були примусово виселені.


30. Церква новоробна. Ще в процесі будівництва.


31. Головне перехрестя.


32. Вулиця Пономарьова, що веде до Берковців.


33. Проїжджаючи в маршрутці помітив постамент від пам'ятника. Тож вирішив сходити подивитись.


34. Але і на місці незрозуміло хто там стояв. Мабуть, Ілліч?


35. І на завершення, ракурс на будівельні майданчики. Промзона Коцюбинського активно забудовується багатоповерхівками. Тому селище розвивається.

Можна ставити відмітку про ще одне відвідане місто/смт. Київської області. Хоча для мене це не перші відвідини Коцюбинського. До цього, в 2013му заїздив до нього по роботі. Проте деякі пам'ятки стали відкриттям.

А якщо розмірковувати стосовно приєднання до Києва, то я вважаю це правильним рішенням. Коцюбинське з усіх сторін оточене Києвом і йому нікуди розростатись. Другий аргумент — воно користується київськими комунікаціями. Та й до Ірпіня далі, ніж до столиці.
Subscribe

  • Зміни в центрі столиці

    «Все тече, все змінюється» . І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і…

  • Нижня підпірна стіна

    Легендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній…

  • Парк "Сирецький гай"

    З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 8 comments