falkoner at Про фарбиЖиття красиве, коли кольорове,
Значить получилося, дякувати Богу.
Якщо все сіре і кольору бракує,
Тоді біда... хіба що намалюєш.
Значить получилося, дякувати Богу.
Якщо все сіре і кольору бракує,
Тоді біда... хіба що намалюєш.
В Києві відбувся фестиваль Холі.
Відбувся несподівано вдало.
При чому, насамперед для організаторів. Не очікували вони такого напливу людей.
Фарбу продавали тільки в одному місці, що створило нереальну чергу. Точок продажу ніштячків і туалетів також не вистачало, а останні несподівано виявилися платними. Їм би закони прочитати).
Але все одно вийшло класно!
Весело, щиро, музично і звичайно ж кольорово!
Розповідати немає чого більше. Дивіться фотографії).
Ліричний відступ.
Розповім, що воно таке свято Холі. Хоч до фесту воно і мало віддалене відношення.
Холі - фестиваль кольорів, яким індійці щороку зустрічають весну. Люди вітають один одного, кидаючи жмені різнокольорового порошку. Фестиваль відзначають протягом трьох днів. А під кінець свята, подібно до слов'янської Масляної, учасники спалюють опудало злої богині Холіки.
І фарба на це свято - це не просто бажання створити червоний, зелений, помаранчевий настрій. "У дні Холі всі рівні,і це саме фарба допомагає зробити всіх рівними".
Дійсно, кольорові порошки і забарвлена вода (а в старовину, як зазначають історики, ще кидалися і брудом) зрівнювали і брахмана з його білими шатами, і воїна-кшатрія, і купця в дорогому вбранні, і бідняка в лахмітті. На три коротких дні всі: багатий і бідний, молодий і старий, красень і не дуже - ставали однаковий яскравими і веселими.
При чому, насамперед для організаторів. Не очікували вони такого напливу людей.
Фарбу продавали тільки в одному місці, що створило нереальну чергу. Точок продажу ніштячків і туалетів також не вистачало, а останні несподівано виявилися платними. Їм би закони прочитати).
Але все одно вийшло класно!
Весело, щиро, музично і звичайно ж кольорово!
Розповідати немає чого більше. Дивіться фотографії).
Ліричний відступ.
Розповім, що воно таке свято Холі. Хоч до фесту воно і мало віддалене відношення.
Холі - фестиваль кольорів, яким індійці щороку зустрічають весну. Люди вітають один одного, кидаючи жмені різнокольорового порошку. Фестиваль відзначають протягом трьох днів. А під кінець свята, подібно до слов'янської Масляної, учасники спалюють опудало злої богині Холіки.
І фарба на це свято - це не просто бажання створити червоний, зелений, помаранчевий настрій. "У дні Холі всі рівні,і це саме фарба допомагає зробити всіх рівними".
Дійсно, кольорові порошки і забарвлена вода (а в старовину, як зазначають історики, ще кидалися і брудом) зрівнювали і брахмана з його білими шатами, і воїна-кшатрія, і купця в дорогому вбранні, і бідняка в лахмітті. На три коротких дні всі: багатий і бідний, молодий і старий, красень і не дуже - ставали однаковий яскравими і веселими.
А всім ще по домівках роз'їджатися))).
