З давніх давен у Києві повелась добра традиція - в останні вихідні травня святкувати день міста.
Цей рік не став виключення, тим більше, що погода, не зважаючи на прогнози "штормового попередження" та іншого "каміння з неба", із усією щирість та натхненням смажила потилиці киян та гостей столиці…
Отже, щоб не наводити нудьгу великою кількістю слів, пропоную одразу перейти до перегляду картинок, а їх багато. День був довгий, місто велике, цікавих подій було заявлено безліч…
Поїхали (тобто – пішли, бо прогулянка була пішохідною).
1. Людей та майстрів на Андріївському зібралося стільки, що навіть ходити було важко, не кажучи вже про поїздки на авто. Але знаходились бажаючі, тож не один глечик чи тарілка, які було розкладено просто на землі, загинули під колесами автівок.
А галасу жу було...
2. Розвернувся, віртуоз керма та педалів.
3. Фасади реконструювали, нібито. А ось дахи не скрізь витримали зиму.
4.
5.
6. Центр Української Культури та Мистецтва розкладається. Цекаємо на поціновувачів автентики та рукоділь.
7.
8. Основна маса фотографій тут - портрети людей, вихоплені з натовпу. Щирі, красиві, цікаві, екстравагантні...
Люди всі такі різні, але - такі класні :)
9.
10.
11. Сьогодні відкриття, а кухня неосвячена! Терміново виправити...
12.
13.
14. VIP - ложа. І каву підносять.
15.
16.
17.
18.
19.
20.
21.
22.
23.
24.
25.
26.
27. Це готельна парковка. Підійшов охоронець із запитанням: "Чого ви тут?". А компанію у фотополюванні, до речі, склав чудовий фотограф та педагог
Олександр Оніщенко. Ми йому показали. Він почухав потилицю, сказав: "Цікаво". А потім сказав таке, що ми майже не попадали. "Уявіть собі - звідти повертаються..."Отакої.
28.
Олександр Оніщенко - бачу ціль, не бачу перешкод!
29.
30. Нічогенька така хатинка. Навіть очеретяний парканчик є. І назва - InterContinental///
31.
32.
33. На хрещатику гамірно та весело.
Промотери роздають запрошення на цікаві подіі сьогодення та недалекого майбутнього...
34. Дифіле. Мабуть, від якоїсь торгової марки.
35. Велосипедисти розминаються перед великими перегонами. Захід дуже популярний. Навіть Наполеон присутній.
36.
37.
38. Як писала якась газета: "У велопробігу приймало участь БЛИЗЬКО П'ЯТНАДЦЯТИ дівчат у бікіні".
Так. Я розумію - важко точно порахувати до п'ятнадцяти, коли тут таке коїться :)
39.
40.
41.
42.
43.
44.
45. Я вже казав, що було ДУЖЕ спекотно?
46. Грандіозна реконструкція. Нарешті. Навіть не можу уявити, як Київі цих сходів не вистачало.
47. Якщо хтось не в матеріалі, то я хочу пояснити, що цей знак має офіційну назву "Інші небезпечності". Тобто - взагалі, все, що тільки може статися.
Так ось, попереду зараз буде відбуватися відкриття нового мостового переходу/переїзду через поштову площу.
А порожньо так, бо на прем'єр міністра чекають...
48. Ліворуч - багатоповерхівка бюджетного типу.
49. А це вже таке, що називається "смекалка (рус)". Драбина піднята на крані, щоб не поцупили...
50. Ось після цього кадру мене за лікоть впіймав працівних УДО і почав дуже настирливо з'ясовувати хто я такий, чому знімаю "режимное мероприятие (рус.)" хто мене запрошував, як дізнався про те, що тут вищі посадові особи будуть і, взагалі, "мені потрібен Ваш документ із фотографією".
Чогось мені від цього урочистого відкриття так сумно стало, аж сміявся пів-години...
51. Он за тим мікроавтобусом все і відбувалося. Я навить знаю - чому. Бо звідти камери не чіпляють тих ям, подовбаної землі та всіх інших "некрасивостей".
52.
53. Кульки - це позитивно.
Кульки - це свято.
Да...
54. А потім я подивився, як працюють там акредитовані фотографи, як життям ризикують, кадр будуючи, що перехрестився і сказав собі: "дякую, що не запросили".
55. Звісна річ. Тут стрічки перерізати ще не скоро будуть.
56.
57.
58.
59. А на Подолі продовжується свято.
60.
61.
62.
63. Їй сподобалося. Навіть телефончик дала :).
Олександр Оніщенко
64.
65. І ще раз повторюю - ДУЖЕ спекотно.
66.
67.
68.
69.
70.
71.
72. Якось моторошно мені від цьго погляду.
73.
74.
75.
76.
77. Наші давні знайомі з Опішні. Талановиті гончарі та музиканти. Щоб не сильно відволікатися, ось посилання - "МУЗИКА ЗЕМЛІ".
78.
79.
80.
81.
82.
83. Опішнянські свищики самі просятся, щоб ними посвистіли.
84.
85.
86.
87.
88.
89.
90.
91.
92.
93.
94.
95.
96.
97.
98.
99.
100.
101.
102.
Олександр Оніщенко.
103. А хтось тільки прокинувся...
104.
105. Мені одному здалося, що ця дівчина та Квазімодо - близькі родичі?
106.
107.
108.
109.
110.
111.
112.
113.
114.
115. Мені чомусь дуже соромно за таке.
116.
117.
118.
119.
120.
121.
122.
123. Це я обмовився, що був заявлений "парад вишиванок", а його все нема та нема.
От пані Долеско і заповнила мій тимчасовий культурній вакуум :)
124. Це велосипед. А ви що подумали?
125.
126.
127.
128.
129.
130.
131.
132.
133.
134.
135.
136.
137.
138. Дуже раціонально.
Всі зайняті і у кожного малюнок. І ніхто нікого не чекає.
139.
140.
141.
142. До чого ж мені подобаються такі люди...
143. А ось і довгоочікуваний парад вишиванок.
Попереду - охорона.
144.
145.
146.
147.
148.
149.
150.
151.
152. НА мою думку, не вистачає аксельбантів з китицями і фуражка якась... Не пишна...
153.
154.
155.
156.
157.
158.
159.
160. Олега Скрипку вмовили, таки, придбати сувенір.
Проект "Монмартр на Андріївському" - його ідея.
Пряма мова: «Ми хочемо створити фестиваль вулиць-побратимів, в рамках якого Андріївський узвіз і Монмартр стануть побратимами. У Франції ми вже такий проект створювали, і на разі є можливість представити Монмартр на Андріївському узвозі».
161.
162.
163. А ми сувеніри так дарували. Без грошей...
164.
165.
166.
167. Олег Скрипка, не відходячи від каси, виконав на свистунці якусь шалену імпровізацію...
Я навіть не уявляв, що ця глиняна іграшка ТАК свистіти вміє. Хоча, да, чого це я. Це ж дивлячись, у чиїх руках...
168.
169.
170.
171.
172.
173.
174.
175.
176.
177.
178. Яка техніка...
179.
180. Кумедні та позитивні.
181.
182.
183.
184.
185.
186. Під колір очей підбираємо. Правда, пасує?
187.
188.
189.
190.
191.
192.
193.
194.
195. А це отой самій "Монмартр на Андріївському".
196.
197.
198.
199.
200.
201.
202.
203. Справжній шансон, це вам не в маррутках із роздовбаних колонок...
204.
205.
206.
207.
208.
209.
210.
211.
212.
213. Подивилась...
214. ... та полетіла!
215.
216.
217. Оля в нас за ялинку була. А ми її прикрашали :)
218.
219.
220. На Михайлівській площі повітряні кулі були. Зльоту не дочекався.
221.
222.
223.
224. А на Софійській площи - концерт світових зірок опери.
225.
226.
227.
228. Ось це, як на мене, класичний "розрив шаблону".
Хто скаже - що не так у цій купі сміття?
229.
230.
231.
232.
233.
234.
235.
236.
Ось, мабуть, і все. На сьогодні.
До зустрічей.
