Оле (4ornobile) wrote in interesniy_kiev,
Оле
4ornobile
interesniy_kiev

А тим часом в Ботсаду...



-01-

Як я нещодавно анонсував, вчора у Києві урочисто відкрився перший Міжнародний фестиваль сучасної скульптури Kyiv Sculpture Project. Шкода, звісно ж, що все у нас нині робиться «під Євро», зокрема і цей дебютний фест-бієнале. Хоча, може, у даному випадку це й на краще, оскільки він орієнтований не лише на внутрішнього споживача. В будь-якому разі, перший млин вийшов не комом, а цілком гідним вареником. Вважаю, варто продовжувати.

Отже, Київ Скалпча Проджект. Складається з двох частин: основної (конкурсної) і спеціальної (бонусної). Оскільки сучасне мистецтво часто-густо базується на авторському «я так віжу», то питання «Шо ви імєлі мнє етім сказать?» є надзвичайно актуальним. Тому по гарячих слідах розшифровую, що, власне за нах сказали – принаймні у конкурсній частині.



1. «Структура світла». Ганна Надуда, Україна


-02-

Ідея. Інтерпретація, власне, світла: наче решітка, крізь яку легко пройти і яка складається з усіх кольорів веселки.
Факт. Конструкція металева, тому не варто крізь неї проходити. Навіть з розгону...

2. «Флагшток». Каміла Шейнох, Польща (на задньому плані, ібо нормальне фото зробити забув)


-03-

Ідея. Прапор завжди символізував приналежність до ріної країни, а флагшток – державні інституції з чіткими правилами та жорсткими інституціями. Автор позбавляє флагшток первинного значення і робить його непридатним для вивішування прапорів, а значить, і будь-якої державної пропаганди.
Факт. П’ятиметровий «експонат» гнули вже у Києві, бо транспортувати таку конструкцію з Польщі було б дещо заскладно.

3. «За столом: чи зручно нам сидіти? ІІ». Саллі Кідалл, Австралія


-04-

Ідея. Австралія думає про екологію та парніковий ефект. Тому накриває живу травичку мертвими поліетиленовими пакетами, щоби вона там задихалася й потрошки помирала, символізуючи плинність життя – швидче або повільніше, залежно від умов.


-05-

Факт. Травичку шкода: хороша, весела, зелена... Була вчора. Грінпіса на них немає!

4. «Каміння основи». Добриня Іванов, Україна


-06-

Ідея. З одного боку, інсталяція втручається в природний простір Ботсаду, з иншого, майже не видає себе. Таким чином, граючись з дзеркальними поверхнями, автор наче створив додатковий віртуальний вимір, повз який легко пройти, не помітивши.
Факт. Повз нього і правда легко пройти. Хоче дехто в цьому дасть фору.

5. «Явище». Степан Рябченко, Україна


-07-

Ідея. Мінлива оболонка цієї невідомої хні скульптури є прямим відображенням плину часу та створює ілюзію постійного переродження навколишнього середовища.
Факт. Не створює. Хоча були б умови для різного совітлення – може, щось би і було помітно.

6. «Покинута стоянка корпоративних кочевників». Олексій Сай, Україна


-08-

Ідея. Метафоричне порівняння сучасного офісного планктону до певної спільноти людей, не прив’язаних до певного середовища та готових у будь-який момент «знятися» у пошуках кращого життя.


-09-

Факт. Всередині фігвамів – радість справжнього офісного робітника. Б/у, зато в асортименті.

7. «Місячний». Карен ван дер Молен, Нідерланди


-10-

Ідея. За основу проекту взята форма повного місяця, зазирнувши в який, глядач може побачити весь всесвіт: спочатку – темрява і біла «місячна» пляма над головою з промінцями-зорями, що просочуються крізь щілинки.


-11-

Факт. М-м-м, як же воно смачно пахне сіном! Я прям наче знову у бабусі на горищі опинився! Хоча, враховуючи, що авторка з Амстердаму, могло б і з трохи иншої трави бути зроблене... До речі, вага конструкції – півтони. Не розхитуйте, а то хто його зна...

8. «Закони природи». Група Ubik, Україна


-12-

Ідея. Новітні технологічні об’єкти – лише реліктові залишки цифілізації, тимчасові гості на планеті, яка була, є і буде.
Факт. Мобільники, пульти та инша шняга зроблена з тоїж глини, що є в ботсаду. З кожнем днем має символічно руйнуватися під впливом природних обставин. Можна трошки розбирати на сувеніри.


-13-

9. «Точка роси». Катерина Бучацька, Україна


-14-

Ідея. В кожній краплині роси можна побачити відображення навколишнього світу. Сучасна людина дедалі більше втрачає схильність до спостерігання, акцентуючись на теоретичних знаннях про довкілля (в глобальному, а не лише екологічному розумінні), тому одного дня може взагалі втратити навички спілкування з природою.
Факт. Загалом краплин тринадцять. Деякі зроблені з металу, деякі – з оргскла, деякі – з пластика. Прикольна штука для фотографування.

10. «Ґудзик». Група GREVIS, Україна-Ізраїль


-15-

Ідея. Ностальгія за дитинством, втраченими родинними зв’язками у безодні інформаційного потоку. Колись ґудзик загубили на галявині, і з часом він виріс, ставши частиною природи, як і дерева навколо нього.


-16-

Факт. Один з моїх фаворитів. Реально лаконічна і класна річ, котра цілком органічно вписується в ланшафт (ракурс, до речі, в мене не правильний). Крім того, ґудзик триметровий в діаметрі, тому крізь його «дірочки» чудово проглядає Лавра і та инші навколишні цікавинки.

11. «Мушля». Жанна Кадирова, Україна


-17-

Ідея. Завдяки своєму «будиночку» молюски переживають будь-які негаразди у дикій природі. В сучасному хижому мегаполісі людина переймає навички молюска і так же само реагує на події, що відбуваються навколо неї.
Факт. В Жанні явно збирався, але так і не помер будівельник. Принаймні, до будматеріалів її тягне, наче магнітом. І якщо до того я зустрічався з переважно з бетонними «Формами світла» (Пейзажна алея – Kyiv Fashion Park, «відеоспостереження» на вході до Апокаліпсису в Шоколадному будинку), то на цей раз це вже черепиця, що по-своєму «віддзеркалює» (ну, або мало б) дахи на задньому плані. Вага цієї краси, до речі, понад 700 кг. Я про мушлю, а не про Жанну, якщо шо.

12. «Любов (CMYK version)». Група Pprofessors, Росія


-18-

Ідея. Частина великого проекту «Червоні чоловічки», що досліджує можливості естетичної виразності стандартної модульної конструкції в різних контекстах. Є реплікою роботи гамериканця Роберта Індіани, встановленої в 1964 році у Нью-Йорку.
Факт. Як видно з попередньої світлини, до любові періодично додаються її плоди. Витягуються біологічними пристосуваннямі потужністю в одну татову силу.


-19-

13. «Великі сфери». Рейчел Картер, Великобританія


-20-

Ідея. На думку автора, природа створює прекрасні плавні форми, які художниця і відтворила у своїй роботі.
Факт. Плетені з лози. Мейд ін Грейт Брітан, до речі, спешиал фо Київ Скалпча Проджект. Цікаві знахідки для саду-городу. За ідеєю, кульок мало б бути двонадцять і дуже шкода, що це не так.

14. «Роза вітрів». Олексій Золотарьов, Україна


-21-

Ідея. Сиволізує природні стихії, що рухаються в усіх напрямках.
Факт. Робота іржава навмисно – щоб за місяць перебування під відкритим небом вона поступово змінювалася і під кінець фестивалю виглядала инакше, ніж на початку.

15. «Зіркова куля». Колін Роуз, Великобританія


-22-

Ідея. Робота робилася під враженням від досліджень ДНК і пропонує погляд на всесвіт як на форму, що об’єднує елементарні частинки з безкінечним простором.
Факт. За ідеєю, залежно від умов освітлення та ракурсу куля має то бути яскравою й помітною, то зливатися з оточуючим середовищем. Ногами не бити – скляна. Начебто.

Ну, з основною частиною розібралися. Але окрім неї є ще частина позаконкурсна, в межах якої виставлені роботи п’ятьох авторів вже з світовим іменем. Отже, стисло про головне.

16. «Костюм Мао» (3 шт)/ «Спадкова мантія». Суй Дзяньго, Китай


-23-

Що символізує, чесно кажучи, я безславно прослухав. Але точно пам’ятаю, що, за словами автора, фігури зроблені пустими навмисно: як велитні ідеї Мао, котрими всі захоплювалися і котрі виявилися лише гарними пустишками.

17. «Дехто і дехто». Єва Ротшильд, Ірландія


-24-

Ну, абстракція – вона і є абстракція:). Особисто ми з Миросею бачимо двох чорнобильских жираф, що зрослися головами. Хоча Мирка, звісно ж, бачить просто жираф, але я наполягаю, що вони таки чорнобильські.

18. «Сидяча хвігура», Магдалена Абаканович, Польща


-25-

Пояснювати весь бекграунд довго. Зауважу лише, що коріння робіт Магдалени йде у дитинство – а воно було не те щоб зовсім райдужним. Що ж стосується самої скульптури, то ззаду вона – як і всі инші – пуста. Що символізує розуміння авторкою природи, тварин, але нездатністю зрозуміти природу людську.

19. «Широкий пасаж», Найджел Холл, Англія


-26-

Насправді, український переклад не зовсім розкриває гру слів в назві. Тому що тут автор намагався поєднати купу нансів: арочний прохід, органічне вплетення в лагдшафт, пошливість прогулятися самою скульптурою, як по місточку... Щось таке.

20. «Будинок знань», Жауме Пленса, Іспанія


-27-

Ну, гадаю, нічого пояснювати тут не треба. Мені скульптура дуже сподобалася: не зважаючи на свої габарити, вона абсолютно атмосферна й легка, не завантажує простір, цікава й фотогенічна. Ну і небо в клітинку літерки – це прикольно, да.


-28-

Власне, на цьому наша не теле- і не радіопедерача закінчується. До нових зустрічей, малята!


Tags: Разности и интересности, модные тенденции, события, фото
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 13 comments