Валерій Лисенко (vlysenko) wrote in interesniy_kiev,
Валерій Лисенко
vlysenko
interesniy_kiev

Перший вітчизняний комп'ютер був створений 60 років тому в Феофанії

Довгий час лідером комп'ютеризації була американська корпорація IBM, заснована (під іншою назвою) ще наприкінці ХІХ століття. До Другої світової війни обчислювальна техніка базувалася на електромеханічних конструкціях. Перші "справжні" електронно-обчислювальні машини були створені під час війни у Великобританії для розшифрування перехоплених ворожих радіограм; це можна вважати першою успішною реалізацією методів математичної лінгвістики.

Мало хто згадує, що на 10 років раніше аналогічні роботи велися у Німеччині. Відомо, що у створенні Київського телецентру приймали участь полонені німці. І якщо раніше створені московський та ленінградський телецентри були оснащені американським обладнанням, то для Києва розробляли оригінальне, і не могли не рахуватися з великими досягненнями німецької електроніки: у 1936 році, вперше в історії, велася пряма трансляція Берлінської олімпіади. Можливо, саме тому, перший радянський комп'ютер створювали саме у Києві? Адже репатріація полонених тривала аж 10 років по війні, а чимало з них або пропали безвісті, або залишили вагомий слід у розвитку радянських науки і техніки.

Розробки швидкодіючих обчислювальних систем велися таємно. Вважалося, що лише кілька найпотужніших держав можуть дозволити собі створення одної-двох унікальних ЕОМ. Відтак, вітчизняні роботи велися без взаємодії із зарубіжними колегами. Більше того: в обстановці післявоєнної розрухи та істеричних кампаній переслідування то "народів-зрадників", то "ворогів народу", то неугодних владі письменників і артистів, то "безродних космополітів", то "лікарів-шкідників", такі незрозумілі радянській людині науки, як генетика й кібернетика, оголошувалися "продажними дівками імперіалізму" і свідченням його ж-таки неминучого краху.

В такій обстановці академік Сергій Лєбєдєв був запрошений з Москви до Києва, 5 років прожив по вул. Костьольній 15, у так званому Будинку академіків (побудованому славетним архітектором Володимиром Заболотним у 30-ті роки) і під його керівництвом була створена експериментальна Мала електронно-обчислювальна машина. Вона таємно споруджувалася на далекій глухій околиці, у колишньому монастирі Феофанія, по сусідству із заміською дачею президента АН УРСР Олександра Палладіна.

Незадовго перед тим у сусідньому занедбаному Пантелеймонівському соборі діяла інша, не менш таємна лабораторія. Там, під керівництвом іншого жителя будинку на Костьольній, академіка Михайла Лаврент'єва, експериментували з направленими вибухами. У 1948-1990 роках колишнє монастирище належало Академії наук, яка і донині воює з відродженим монастирем.

Монастирський будинок у Феофанії

Тут було створено МЕСМ

Здача МЕСМ до експлуатації

6 тисяч радіоламп потребували багато електроенергії і дуже нагрівали приміщення

Пульт МЕСМ

Воспоминания участников http://www.svobodanews.ru/content/transcript/24203715.html



З блогу Google http://google-ukraine-blog.blogspot.com/2011/12/60.html

МИР-2

Через десять років, вже під керівництвом академіка Віктора Глушкова, у Києві було створено перші вітчизняні малогабаритні ЕОМ на напівпровідниках, вінцем яких згодом стала "персоналка" МИР-2. А потім на всесоюзному рівні було прийняте рішення про згортання вітчизняних розробок, піратське копіювання зарубіжного ширвжитку. Коли у 80-ті роки сталося нашестя Apple-подібних та IBM-подібних "персоналок", вітчизняні науковці та виробничники були остаточно затоптані.

Про зачин вітчизняної кібернетики у відродженому монастирі може нагадати хіба що назва вулиці імені академіка Лєбєдєва. У Теремках біля Кібцентру, при Одеському шосе, стоять заляпані грязюкою металеві "крила" - пам'ятний знак на честь МЕСМ, але пояснювальні таблички з нього давно здерто. Та й хто б їх читав, проїжджаючи мимо?! Рештки історичної машини, згідно чуток, так-сяк зберігаються аж у Переяслав-Хмельницькому, в одному з сараїв Музею народної архітектури і побуту.
Subscribe

  • Зміни в центрі столиці

    «Все тече, все змінюється» . І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і…

  • Нижня підпірна стіна

    Легендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній…

  • Парк "Сирецький гай"

    З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 11 comments

  • Зміни в центрі столиці

    «Все тече, все змінюється» . І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і…

  • Нижня підпірна стіна

    Легендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній…

  • Парк "Сирецький гай"

    З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб…