Топонімічна "Гетьманіана" Києва

Російська імперська пропаганда часом робила несподівані подарунки мешканцям «національних окраїн». Скажімо, одна з найбільших окрас і туристичних принад Києва – пам’ятник Богдану Хмельницькому на Софійській площі – навряд чи за часів Олександра ІІІ перевтілився б із задумів та ескізів у бронзу й граніт, якби не дві ідеологеми, що їх у ті роки конче треба було втовкмачувати у свідомість мас. По-перше, ідея «великої й неподільної» імперії російського народу, під руку якого буцімто добровільно йшли всі «молодші брати» (в тому числі й «малоросіяни»). По-друге, ідея «внутрішнього ворога», на роль якого призначили (як це робилося й раніше і робитиметься в подальші історичні епохи) євреїв і поляків.