До історії київської садиби ХІХ-ХХ століть: вулиця Липська №16

Липки – одна з найчарівніших місцевостей Києва. Недаремно вулиці мають тут назви: Липська, Шовковична, Садова, Виноградний провулок. У XVIII столітті в цій місцевості були липові й шовковичні гаї, а ченці Києво-Печерської Лаври тут розводили виноградники. У 30-ті роки XIX ст. Липки почали забудовуватися приватними будинками. Тоді ж гаї були вирубані, прокладені вулиці з відповідними назвами, але залишилися зелені "островки". Земельні ділянки у цій – Двірцевій – частині міста надавалися представникам аристократичних родин, вищого офіцерства, або хоча і з демократичних кіл, але дуже заможнім.

Садиби за бажанням окремих осіб мали великі розміри, навіть квартали по десятині й більше. Крім будинку, де жили господарі, на садибі розміщувалися господарські служби, стайні, каретні, великий сад, город. Такий собі панський маєток у місті! Садибно-особняковий характер забудови Липок зберігався до кінця XIX ст.