ЖЖ-користувач mykolap (mykolap) wrote in interesniy_kiev,
ЖЖ-користувач mykolap
mykolap
interesniy_kiev

Прогулянка вихідного дня по шпалах

Гелікоптери, мертві кіоски, гламурні туалети, летючі трамваї - все це можна побачити, якщо зробити пішохідну екскурсію вихідного дня за маршрутом дизеля Київ-Петрівка - Вишгород. Ми зробили цей подвиг з колегою vlysenko, і рекомендуємо подібний маршрут всім. Хто хоче більше тексту про похід - ідіть за посиланням, хто хоче більше фото - під кат.



Вже повноцінні півроку минуло з того часу, як Київ і Вишгород зв'язало пасажирське залізничне сполучення. Трьохвагонний дизель по одноколійній дорозі, яка ніколи раніше не планувалась для пасажирського сполучення, робить кілька рейсів зранку, та кілька – увечері. За ці півроку, зазначимо, потяг не став таким же популярним, як і електричка до Троєщини, чому є ряд причин: залізнична колія іде тільки по околиці Вишгороду, не може конкурувати з автобусами, іде повільно, взимку в дизелі реально холодно. На маршруті немає проміжних зупинок, хоч потяг іде повз завод "Оболонь", дитячу лікарню, озеро Міністерку. Без сумніву, ідея використання старої залізничної колії достатньо розумна. Хоча наскільки сьогодні та колія придатна для повноцінного пасажирського сполучення - це ще питання. В деяких місцях поїздам треба їхати по ній не швидше 20 км/год. Певно, так сталося через те, що дизель-сполучення було введено вольовим порядком, приуроченим до місцевих виборів минулого року і форсувалася так само активно, як і відкриття недоремонтованого швидкісного трамваю.




На станції «Київ-Петрівка» можна дізнатись, що чи не єдиний у столиці дизель (електрифікація відтинку шляху до міста-супутника – явно справа не найближчих десятиліть) іде три рази зранку (о 6-й, 7-й та 8-й годині) та три - увечорі (о 17-30, 18-30, 19-30). У вихідні та святкові дні ніхто й нікуди не їде. Одинадцять кілометрів відстані до міста поїзд, згідно з розкладом, долає за 25 хвилин. Повільна швидкість цілком зрозуміла - відгалуження на Вишгород ніколи не призначалося для пасажирського сполучення, і перед запуском дизель-поїзда його в авральному порядку ремонтували. У всякому разі, біля Петрівки ми бачимо заново укладені рейки, підрізають дерева по краях дороги, насипаний свіжий гравій (колія на Вишгород – крайня ліворуч).



Перший відрізок нашого шляху лежить по задвірках книжкового ринку, заповнених численними залізничними стрілками і станційними будівлями. Колись, кажуть, на цьому місці були заливні луки, які представляли єдиний природний масив, що тяглися від затоки Вовкувата. На місці, де сьогодні знаходиться ринок, бігали зайці і протікав безіменний струмок, загнаний зараз під землю - його, напевно, добре знають столичні дигери. Десь в мережі я зустрічав пророцтва, що новий торговий центр на Петрівці має всі шанси провалитися в той струмок. Я не берусь судити про те, чи це дійсно так.


Абсолютно занедбаною виглядає зупиночна платформа «Зеніт» з назавжди закритим однойменним ганделиком поруч. До речі, якщо колись у залізничників виникне ідея зробити тут зупинку (а це дуже вигідно, враховуючи розташування «Зеніту» безпосередньо на Московському проспекті, розміщення поруч тролейбусних зупинок), їм навіть не доведеться облаштовувати перону – замість нього можна використовувати вже готову заасфальтовану доріжку з платформи до підземного переходу.


За Зенітом колія завертає на північ. Від основної гілки, відгалужуються підїздні колії до місцевих підприємств. Деякі вже занедбані і порізані. Є багато ручних стрілок. За чутками іноді машиністи зупиняють дизель, щоб перевести їх вручну.


Та й самі підприємства використовуються переважно як склади і автостоянки. Хоча що ви хотіли від промислової зони? Загиджені яри, розмиті дощами. Ряди складів. Цистерни за парканом підприємства «Лакма». Гаражі. Все це забудовано настільки щільно, що проходи між підприємствами позначаються стрілками, наче в горах.



Праворуч від нас питомо київський артефакт – невеселий цвинтар кіосків. Колись це був звичайний штрафмайданчик, але з часом його пристосували для зберігання демонтованих малих архітектурних форм - десь просто безгоспних, десь встановлених з порушеннями. Тут можна побачити весь асортимент малої київської архітектури: кіоски для шаурми і для газет, для морозива і для квіті Свого часу окрасою звалища служила навіть невелика вірменська каплиця, яку демонтували колись поблизу кінотеатру «Жовтень»



Під кіосками виходить з колектора і тече у бік Опечені повноводний, хоч і злегка мутнуватий потік - річка Сирець. Активістам «Цікавого Києва», що ходили в екскурсії по Сирцю, без сумніву, знайомі ці місця.



По мосту над нами шугають трамваї шістнадцятого маршруту - це той рідкісний випадок, коли трамвай іде над залізницею, а не навпаки, його пасажири дивляться на вишгородський дизель у прямому сенсі слова зверхньо.



Кажуть, колись ці райони Оболоні були улюбленим місцем відпочинку киян



В деяких випадках маневровим тепловозам – основному транспорту на цій гілці – доводиться курсувати між гаражами, чи авто заправками, а о й безпосередньо під вікнами житлових будинків. Я думаю, що питання, як ставляться їх мешканці до нового дизеля, буде риторичним…






У деяких місцях, по яких проходить наш шлях, природа навколо водойм зовсім мало зачеплена людиною, хоч навколишні жителі то в одному, то в іншому місці посеред очеретів, примудрилися спорудити столи, за якими спокійно могли б розміститися тридцять-сорок чоловік.


Близькість міста відчувається завдяки антивандальним сіткам, якими закриті світлофори, та ще іноді на берегах озер можна помітити яких-то похмурих людей, які не закушуючи п'ють горілку.




Інші люди, що пересуваються на дрезині з написом «тепловоз управляется в одно лицо» на боці, наздоганяють нас і демонструють певне незадоволення нашим перебуванням в цих краях.


Тут наш шлях проходить по території нашого пивного гіганта - фірми «Оболонь», біля якої одноколійна залізнична колія розходиться численними гілками, які ведуть у різних напрямках.



До речі, тут є й практично готовий будинок для залізничної станції. І якби творці вишгородського дизеля передбачили тут зупинку, тисячам людей полегшили б шлях на роботу, та й поліпшили б заповнюваність поїзда, який ходить сьогодні практично порожнім. Оскільки територія біля пивзаводу охороняється, довколишні ставки і їх береги виглядають відносно чисто.


Не всім підприємствам, мабуть, пощастило так само вдало вписатися в ринок, як «Оболоні». Наприклад, поряд стоїть колишній «поштова скринька» - секретний завод «Акорд», раніше виробляв радіолакаціонное обладнання, а зараз спеціалізується на лічильниках газу.

http://mykolap.users.photofile.ru/photo/mykolap/115863321/xlarge/140973612.jpg

Під'їзні шляхи до нього покриті шаром іржі, а пустир навколо приваблює своєю захаращеністю страйкболістів.


Далі нас чекає сюрприз: на полотні повністю зникає не тільки свіжий гравій, але і будь-які сліди ремонтних робіт на залізничному полотні. Тепер вже до самого Вишгорода ознаки ремонту шляхів «під дизель» будуть тільки точковими, повністю їх реконструювати не вистачило чи то часу, чи то коштів.



Ще трохи далі – і рейки вже являють суцільну руїну, проіржавілу та розкурочену. Одразу попереджаємо потенційних хоробрих пасажирів приміського київського дизеля: ваш «вишгородський експрес» іде саме по таким ось коліям!



Стрьомні, місця чи не так? І все це ще раз викликає прямі алюзії з нашим швидкісним трамваєм.



Загалом, першим пасажиром нового дизеля був всіма нами гаряче любимий президент України Віктор Янукович. Зараз він, щоправда, віддає перевагу іншим видам транспортного сполучення.



Знаєте, що це таке? Це – майбутня гордість столиці України, нова Окружна дорога. Як думаєте, встигнемо добудувати до Євро-2012? Добавте ще до цього красивого краєвиду стійкий запах газу із сусідньої розподільчої підстанції.




За недобудованою Окружною залізниця йде по високому насипу серед земельних ділянок, більше схожих на циганські табори. Обов'язковий їх атрибут - халабуда з самого непридатного матеріалу (воістину, дачник - це санітар міста!) Плюс чотири кілочка, яким по краях обгороджено ділянку.



Так виглядає дорога між озером Міністеркою і затокою Верблюд. Кажуть, що поїзд тут іде з самою малою швидкістю. Навіть меншою, ніж повільний столичний швидкісний трамвай.




Цікаво, що переїзди вздовж дороги закриваються вручну. Біля кожного з п»яти переїздів є будочка для вахтера з розкладом потягів – щоб не пропустив ні одного.




Цікаво, що вахтерів перед проїздом дизель-потягу зранку і звечора розвозить і завозить назад красива дерев"яна дрезина.



Присутні на лінії і тунельні споруди




Далі наш шлях іде через дачні ділянки, тільки вже більш акуратні. Неважко помітити, що тут також ремонт шляхів робився «точковим» методом – десь вони замінені, підсипано гравій, а десь – і ні.



Окремо увагу привертає рожевий будинок з так само рожевим вигрібним туалетом. Гламур так просо не вб’єш!


Серед патріархальної тиші дачних будиночків появу дизеля зустрічає гавкіт собак і спів півнів. З собаками тут, як можна помітити, існує проблема: їх хтось труїть (невідомі пильні люди називають керівника одного з садових кооперативів), натомість анонімні волонтери погрожують притруїти і самого супостата, якщо він потрапить до їх рук.



Помітно, що в одному місці будівельники розчистили ділянку явно для влаштування залізничного роз’їзду, щоб потяги на Вишгород могли ходити в обох напрямках.



До речі, старі рейки та шпали ніхто не збирається прибирати – їх багато розкидано вздовж усієї вишгородської залізниці.



Серед іншого мотлоху на дачних ділянках можна побачити і залишки машини з загадковим написом «Анти-Антифа». Певно, якийсь дуже модерний європейський рух вербує нових прихильників серед київських дачників. Я б теж би записався, тільки не хочу потім мати конфліктів з анти-антиафою.


Останні київські будівлі, повз які проходить залізнична гілка - це стіни Дніпровської водної станції і селище її працівників Водогін, коли-то вкрай засекречена частина Києва: заховану в лісі, він не позначався на картах, селитися в ньому не могли люди, не зайняті безпосередньо на ДВС. До оцієї халабуди теж колись була підведена колія



Прикмети Вишгорода - величезні пагорби і широкий Дніпро. Пагорби пам'ятають, втім, і київських князів, і дослов'янську історію. Тут залізнична колія іде між трасою і берегом Дніпра, добавляючи індустріальності місцевому пейзажу і без того далеко не буколічному.







Ліворуч від нас під землею залишки селища VII століття до нашої ери, трохи віддалік - стоянка епохи бронзи. Постіндустріальна епоха представлена тут нововідкритій залізничною станцією «Вишгород», яка представляє собою низьку платформу з касою.




За місяці з відкриття станції пасажири капітально витоптали висаджені тут газони, а віконечко в касі надійно закрите. Каса тут тим більш непотрібна, що квитки продаються безпосередньо в дизелі.

Непопулярність дизеля пов’язана з незручністю розташування зупинки – практично на околиці, так званій «Чайці». При цьому ж рейки тут не закінчуються! Саму Вишгородську ділянку шляху прокладали колись для будівництва греблі Київської ГЕС, і закінчується залізнична колія на її дамбі.



Біля місцевого дещо страшненького пам’ятника комсомольцю сліди залізничних колій взагалі губляться за шаром землі, хоча саме тут найбільш людне місце, потенційно найзручніше для облаштування залізничної станції у Вишгороді. Правда, тепер, якщо б у когось і виникла ідея перенести залізничну станцію, це можна було б зробити, тільки закинувши попередню зупинку. Адже ніякий дизель не буде розганятися для того, щоб зупинятися через чотириста метрів.



Ні в кого не доходять руки це прибирати і зробити гілку повноцінною транспортною артерією.



Ризикну припустити, що до наступних виборів ні у кого до цього руки не дійдуть



Дякую за увагу. Якщо я десь помилився - поправте.

Subscribe

  • Зміни в центрі столиці

    «Все тече, все змінюється» . І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і…

  • Нижня підпірна стіна

    Легендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній…

  • Парк "Сирецький гай"

    З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 11 comments

  • Зміни в центрі столиці

    «Все тече, все змінюється» . І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і…

  • Нижня підпірна стіна

    Легендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній…

  • Парк "Сирецький гай"

    З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб…