desyateryk (d_desyateryk) wrote in interesniy_kiev,
desyateryk
d_desyateryk
interesniy_kiev

Нью-Йорк, Хай-Лайн-парк

назва статті: ВИСОКА ЛІНІЯ
(як і обіцяв: ризикну вивісити матеріал про те, як у Нью-Йорку зробили диво зі старої залізниці. Як на мене - дуже цікава річ щодо збереження історичного міського краєвиду)

99.47 КБ

Хай-Лайн-парк, відкритий минулого літа на Мангеттені, є однією з найбільших цікавинок сучасного Нью-Йорка. Історія його створення дуже повчальна з огляду на те, як можна зберігати історичне середовище міста, водночас осучаснюючи і поліпшуючи його.
117.40 КБ
Стара залізниця Хай-Лайн (англійською High Line, тобто Висока Лінія) розташована на заході Мангетена (мангетенський Вест-Сайд), у районі Челсі. Вона тягнеться від Гансвурт-стріт до 34 вулиці між 10 та 11 авеню.

114.35 КБ

117.94 КБ

Історія споруди багато в чому відбиває історію міста. У 1847 році через бурхливе зростання торгівлі у Вест-Сайді влада Нью-Йорка санкціонувала будівництво наземної залізниці. Це сприяло розвитку міста, однак спричинило постійні зіткнення вантажних потягів із міським транспортом. Кількість інцидентів була настільки велика, що Десяту авеню в народі перейменували на Авеню Смерті. Заради безпеки перед кожним потягом їхав вершник, що махав червоними прапорами, попереджаючи учасників вуличного руху; городяни дали цим сигнальникам прізвисько «вестсайдські ковбої». 90.72 КБ

Зрештою, у 1929 році, після років публічних дебатів, місто і штат Нью-Йорк і Центральна залізниця Нью-Йорка прийняли Проект розвитку Вест-Сайду, який передбачав, серед іншого, також спорудження Лінії. Загалом передбачалося спорудження 13-мильної колії на естакаді, аби усунути 105 небезпечних перехресть; також додавалося 32 акри до Ріверсайдського парку. Загальний кошторис складав 150 мільйонів доларів — більш ніж два мільярди в сьогоднішніх цінах.

Естакаду провели від 34 вулиці (нині центр модних магазинів і шопінгу) до вокзалу Сент-Джон на Спрінг-стріт в обхід багатолюдних авеню прямо посеред житлових кварталів, інколи крізь арки в будинках. Залізниця зв’язувала фабрики і пакгаузи. Вагони везли молоко, м’ясо, сировину й мануфактуру, не спричиняючи перепон вуличному руху. А втім, траплялося це не надто регулярно: у 1929 році почалася Велика депресія, тож будувати закінчили аж у 1934 році, а зростання автоперевезень у 1950-ті нокаутувало залізничне сполучення по всій країні. У 1963 році знесли найпівденнішу секцію Хай-Лайн. У 1980 р. пройшов останній потяг із трьома вагонами заморожених індичок.
Наступні роки залізниця поступово перетворювалася на руїни. У 1991 р. зруйнували секцію біля Гансвурт-стріт. Виникла й вагоміша загроза: у середині 1980-х група власників нерухомості почала обстоювати ліквідацію всієї структури. Вигода для лобістів була безпосередня: адже земля під Хай-Лайн, якою вони володіли, значно зросла в ціні після припинення перевезень. Ймовірне знесення оскаржив у суді Пітер Облітц, шанувальник залізниць і мешканець Челсі. Він також агітував за поновлення руху поїздів.
Неважко здогадатися, на чию користь подібна суперечка закінчилася б у нас навіть у більш-менш демократичні 2000 роки. У Нью-Йорку, одначе, перемогла любов до міста. У 1999-му двоє людей — Джошуа Девід і Роберт Хаммонд — створили громадську організацію «Друзі Хай-Лайн» із метою зберегти індустріальну пам’ятку та відновити її як публічний відкритий простір. У наступні три роки до кампанії приєднується фонд The Design Trust for Public Space, котрий залучає відомого архітектора Кейсі Джонса для керівництва дослідницькою програмою «Відновлення Хай-Лайн».
У березні 2002 року «Друзі Хай-Лайн» уперше отримали муніципальну підтримку — схвальну резолюцію міської ради. У жовтні того ж року проведене «Друзями» дослідження показало, що їхній проект є економічно раціональним: надходження від податків, що його дасть створення публічного простору, будуть більші, ніж вартість зведення нових будівель.
У конкурсі проектів оновлення Лінії, що почався у січні 2003-го і тривав півроку, взяли участь 720 команд із 36 країн. Дизайнерські розробки експонувалися на Центральному вокзалі Нью-Йорка. Найкращим був визнаний спільний проект фірми ландшафтної архітектури Джеймса Корнера та архітектурного бюро Діллера Скофайдіо + Ренфро. У вересні 2004 згода щодо реконструкції була досягнута між усіма державними і приватними структурами — штатом і містом Нью-Йорк, Федеральним управлінням наземного транспорту і залізничною компанією CSX Transportation, Inc.

У листопаді 2005-го місто перебрало на себе права власності на Хай-Лайн. А у квітні 2006-го зняттям перших рейок був відсвяткований початок будівництва. Рейки, шпали, будівельне сміття прибрали; потім частину рейок установили вже у новому краєвиді. Сталеві конструкції оброблялися піскострумом, лагодилися бетонні частини і дренажна система. У 2008-му почалося будівництво ландшафтного парку: прокладалися доріжки, встановлювалися лавки, ліхтарі, висаджувалися рослини.

163.34 КБ

9 червня 2009 р., через десять років після того, як «Друзі Хай-Лайн» почали свою боротьбу, перша секція (від Гансвурт-стріт до 20 вулиці) була відкрита для публіки. Завершити облаштування парку планують у 2011 році.

Висока Лінія вражає ще здалека: прямо посеред гамірних кварталів на рівні третього-четвертого поверхів тягнеться справжній сад із травою, деревами, квітами. За основу дизайну доріжок і сходів взято графіку залізничних колій — вузькі подовжні лінії з чітко окресленими проміжками між ними; таким чином створюється внутрішній ритм усієї будови. Ще один образ, що вочевидь надихав Корнера і Скофайдіо — стара заросла залізниця, тож газони врізаються в покриття доріжок вузькими виступами, наче трава поглинає камінь, а фрагменти покладених наново автентичних хайлайнівських рейок губляться серед кущів: складається враження взаємопроникнення технології та природи, мальовничої стихійності, загалом притаманної цій частині Нью-Йорка.
249.60 КБ

199.02 КБ

153.73 КБ

164.94 КБ
Лавки так само наче виростають з покриття, у згоді із загальною поздовжною структурою, причому деякі з них достатньо широкі, аби влітку можна було засмагати на них — побачити там красуню в купальнику в спекотний день не є дивиною.
152.54 КБ

146.73 КБ

145.02 КБ

138.88 КБ

Окрім того, реконструктори зробили дотепне доповнення, прибудувавши до естакади щось на кшталт амфітеатру зі скляною стіною: насичена рухом вулиця внизу в такому обрамленні сприймається як дорожній театр з людьми та автівками в головних ролях.
137.37 КБ

117.58 КБ

103.47 КБ
Хай-Лайн є також простором для мистецького експерименту. На ділянці під однією з будівель художник Спенсер Фінч вмонтував у старі віконні прорізи абстрактні вітражі. Кожний кольоровий прямокутник у них — це насправді збільшений піксель зі світлин Гудзону, що їх робив Фінч; таким чином, «Річка, що тече в обидва боки» — це зображення Гудзону на вікнах, що насправді виходять на нього.
104.00 КБ

126.17 КБ

111.80 КБ
Гра з простором міста є і в інших інсталяціях. «Дзвони для кожної хвилини» Стівена Вітьєлли, що лунають в арці під другим будинком — акустична годинникова композиція, складена із записів звуку 59 дзвонів у різних частинах Нью-Йорка.
105.89 КБ

83.71 КБ
Ще цікавіша Viewing Station Річарда Гапліна: подивившись крізь маленьке віконечко на прямокутну сталеву пластину, з подивом помічаєш, що абстрактні прорізи у ній відповідають елементам краєвиду за нею, тож, знайшовши правильний ракурс, глядач «збирає» пейзаж перед ним за допомогою подвійної рамки, перетворюючись на художника — майстра перспективи.
111.96 КБ

(нижче – ще пара інсталяцій; друга з них називається «Осінь у долині Гудзона» і зображає місцевий краєвид ще до Хай-Лайн)
125.04 КБ

185.59 КБ

А втім, сам район, де проходить Лінія, вартий уваги в будь-якій точці. З одного боку — мінливе мерехтіння Гудзона, з іншого — перспективи вулиць Челсі та Вест-Сайду, де класика ХІХ століття сусідить із постмодерними будівлями, а індустріальні споруди й житлові апартаменти доповнюють одне одне — мандруючи Хай-Лайн, спостерігаєш архітектурну хроніку міста. Парку трохи більше року, проте здається, що він був тут завжди.
98.24 КБ

104.43 КБ

122.45 КБ

111.26 КБ

130.72 КБ

91.04 КБ

102.41 КБ

193.86 КБ

Тож, попри всю патетику порівняння, Високу Лінію хочеться уподібнити високій поезії — натхненному рядку у великій книзі Нью-Йорка, написаному зусиллями багатьох городян, закоханих у своє місто.
99.32 КБ

136.05 КБ

170.76 КБ

Дмитро Десятерик
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 9 comments