natalie_elm_str (natalie_elm_str) wrote in interesniy_kiev,
natalie_elm_str
natalie_elm_str
interesniy_kiev

"Місто з химерами" Олеся Ільченка.



Рекомендую всім цю книгу, хто любить читати детективи в кращих традиціях Дена Брауна та захоплюється історією Києва... Найбільш повна та цікава рецензія на "Місто" трапилася меня на "Буквоїді", авор Ігор Котик. Наведу декілька фрагментів (обережно, спойлери! )))...

...«Місто з химерами» можна читати як такий собі біографічний твір, в якому розповідається про життя і творчість видатного й дивакуватого архітектора польського походження Владислава Городецького, що мешкав у Києві на початку ХХ століття. Можна читати цю книжку як детективну історію, найперше для підлітків – саме двоє персонажів підліткового віку розшифровують певні моменти із творчого життя Городецького: чому він спорудив Національний музей у формі літери L; де заховано аркуш із його кресленнями; що за трикутник зобразив на тому дивом збереженому до наших днів аркуші... До містичного у «Місті» належать сни, які сняться і Городецькому, і його дружині, і його колезі архітекторові Бобрусову; до містичного належать також неодноразові марення головного героя – то ціле вставне оповідання про пророцтво шамана, що намарилося митцеві прямо у його робочому кабінеті, то передбачення майбутніх подій, яке далося Городецькому під час його хвороби (поляк стане Папою Римським, турок стрілятиме у Папу; смерть Столипіна)…

Однак Ільченкова книжка – це не просто продукт, виготовлений за перевіреним рецептом популярного чтива. Нагнітання інтриги, яке, можливо, триматиме у напрузі масового читача (розділи «Папери пані Ірени», «Пророцтво шамана», «Схованка на старому мості»), мене не дуже приваблювало; у «Місті» є глибша проблематика – це прагнення зрозуміти суть мистецької діяльности і стосунків мистецтва з дійсністю.

Як відомо, Городецький щедро прикрашав свої архітектурні творіння скульптурами, що зображували тварин, особливо ж плазунів. Збагнути, навіщо здалися на дахах усілякі змії та жаби, а на стелі восьминіг, важко. Оскільки будівничий мав також неабияку пристрасть до полювання, то Ільченко вирішив пов’язати ці два захоплення. Виходить так, що архітектор потрапив у певне замкнуте коло: полювання було для нього розвагою, способом відірватися від київських реалій, великої відповідальности, але ціною такої розваги були нав’язливі сни та марення – про зміїв, про стрілянину (як-от вже згадувані убивство Столипіна й замах на Папу Римського). Варто зауважити, що таку версію появи скульптурного зоопарку від Городецького автор наводить не від себе, а від своїх персонажів-підлітків, на підставі архівних документів, – отже, не нав’язує її читачеві, а лише підказує.

Також слід підкреслити, що здатність до пророчих візій, якою наділено Городецького, – це свідчення того, що він є ретранслятором вищої волі. Прозираючи якісь моменти з майбутнього, митець, проте, не може знати, чим обернуться ті чи ті його твори для прийдешнього. З цього погляду дуже зворушливо виписано образ Софії Київської, до якої, здавалося б, Городецький стосунку не має. Виявляється, свята Софія Київська, позначена у паперах Городецького як абревіатура ССК (що можна розшифрувати і як Сакральне Серце Києва – кажуть персонажі), розташована в центрі трикутника, утвореного такими знаковими спорудами, як Будинок з химерами (Банкова, 10; архітектор Городецький), Будинок з котами (Гоголівська, 23; архітектор Безсмертний) і Будинок з диявольськими головами (Велика Житомирська, 8; архітектор Бобрусов). Інакше кажучи, Софія оточена трикутником чортовиння! І якщо раніше, до знищення комуністами Георгіївської церкви (Георгієві, як знаємо, змії не страшні) головному київському храмові нічого не загрожувало, то відтоді, як Сакральне Серце Києва залишилося без опіки Георгія, храм перестав діяти – його перетворили на музей. «Тільки зрідка там відбуваються служби, коли Вселенський Патріарх приїде абощо…» (с. 132-133), – каже один із хлопців, немов передчуваючи тим «абощо» візит Кирила у липні 2010-го.

Таким чином, відштовхнувшись від біографічних даних архітектора, що спорудив Будинок з химерами, Олесь Ільченко підводить читача до міркувань про місто, в якому той будинок розташований. Саме воно, як видно з назви книжки, виступає головним героєм (автор підтверджує це також в інтерв’ю, опублікованому на сайті «Обозреватель»). А оскільки це місто є столицею держави, то в підтексті, фактично, мається на увазі всю країну, – особливо якщо звернути увагу на те, що Будинок з химерами віднедавна є резиденцією Президента (хоч у книжці, здається, про це не згадується). В інтерв’ю автор каже: «Україна – це <…> чортове ігрище <…>. Весь час тут щось товчеться, і ніякого ладу немає». Ільченко написав «Місто з химерами» за попередньої влади, коли багато кому могло здаватися, що нечиста сила відступила з київського престолу. Але тепер, у 2010-му, коли народ вирішив, що найкращим його правителем буде людина з кримінальним минулим, коли проводиться антиукраїнська політика, похмурий Ільченків погляд, на жаль, виявляється дуже прозірливим"...

Subscribe

  • Зміни в центрі столиці

    «Все тече, все змінюється» . І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і…

  • Нижня підпірна стіна

    Легендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній…

  • Парк "Сирецький гай"

    З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 7 comments