Олег Андрос (androsland) wrote in interesniy_kiev,
Олег Андрос
androsland
interesniy_kiev

Давайте поговоримо на фестивальну тему…


Щойно повернувшись з фестивалю «Гомільшанський екотоп» (http://pryroda.in.ua/dop/gomolshanskij-ekotop-2010-festival-vo-imya-oxrany-prirody/), вкотре захотілось підняти питання по роль «оупен-ейр» фестивалів в екологічній і природоохоронній пропаганді.


Щороку проходть все більше різноманітних музичних фестивалів, до яких щораз додають все нові статуси-категорії «етно-, рок-, ЕКО-». Саме так, тепер чи не половина фестів ще починаючи з банерів в інтернеті і афіш на вулицях називають еко-фестивалями. Шкода, та крім згаданого вище «Гомільшанського екотопу» до всіх я б такого титулу не додав.


Приїхавши на фест, ми волею-неволею реалізуємо різноманітні його цілі: слухаємо музику, відібрану організаторами; поводимо час на майстер-класах, концептуально підібраних, залежно від того, що до нас хотіли донести організатори; куштуємо напої, які продаються тут з відома організаторів…. Ок, а де ж еко-складова? Можливо хтось має на увазі під «еко» - розміщення фестивалю на природі або в кращому разі, наявність на фесті інформаційного намету, в якому сумує представник громадської екологічної організації. Але мені здається, що цього до сміху мало, щоб наважитись на гордий вислів «у нас – екофестиваль». Якщо це екофестиваль, значить він мусить доносити до людей природоохоронні і екологічні ідеї НАРІВНІ з ідеями етнокультури, нормальних музичних жанрів, зроблених людськими руками шмоток і всього іншого, що може в себе включити такий комплексний захід. Інша річ – ніхто не вміє цього робити.


Втім, це не біда. Просто треба вчитись. Ніхто ж не вміє. :) Головне з самого початку свідомо сприймати те, що доведеться «еко»-складову фестивалю тягнути на рівні з іншими, а не лишати її по залишковому принципу десь в зеленому наметі на периферії.


Днями в Києві має бути фест «Рок-Січ». Благо, його не назвали «екофестивалем». Хоча в минулому пробували. Сьогодні це єдиний фестиваль, з проведенням якого в минулому нам довелось серйозно поборотись. Причиною такої боротьби стало те, що фест з його натовпом і трьома сценами розміщений на Труханому острові – найбільшій зеленій зоні в центрі столиці. Стільки птахів, скільки гніздує тут, не гніздує ніде в центрі Києва. В перші роки фестиваль чомусь планували якраз на самий розпал гніздування птахів. Зараз я згадую це як шикарний досвід пізнання екологічного невігластва з боку багатьох здавалось би розумних і свідомих людей.


Розлякування дикої фауни в період розмноження заборонений Бернською конвенцією. Звісно, ми були проти. Перелякавшись музики і особливо вночі, птахи злетять з гнізд і не встигнуть повернутись до того, як кладки охолонуть. І це вже не говорячи про іншу «екологічну» складову «Рок-Січі» - під місце фестивалю вирубали чимало дерев! Наші спроби не до пустити проведення заходу знайшли відгук на «найвищому рівні». Мене до зустрічі запросив сам Олег Скрипка. Тоді я сприймав пана Олега досить серйозно, наслухавшись його рішучих висловлювань під помаранчевими прапорами. Проте приватна зустріч відчутно розвіяла первинне враження – Олегові зовсім незрозумілим стало те, що життя птахів взагалі можна протиставляти задачам культурно-національного характеру. «Ну так, український рок - раритетніший за українських птахів!» - заявив мені Олег. Не думаю, що колись йому вдасться повернути в моїх очах імідж людини інтелектуальної і свідомої. На прес-конференції до відкриття першої «Рок-Січі» музиканти «ТНМК» згадали про нас, заспокоївши журналістів, що «Все буде добре і українські птахи будуть кохатись під український рок». L


В цьому році «Рок-Січ» проводиться не в сезон гніздування птахів і це супер. Дякую організаторам і контролюючим органам, з чиєю участю ми все ж добились заборони проведення на острові масових заходів в сезон гніздування. Втім подібних проблем ще дуже багато.


Повертаючись до фестивалю «Гомільшанський екотоп», хочу сказати, що це був дійсно перший на моїй пам*ті екофестиваль. І хоча можна було зробити ще краще, організатори так ВПЕРШЕ зробили це. На території фесту не відбувалось нічого, що хоч якось могло б зашкодити природі; гості отримували різноманітну літературу про національний парк «Гомільшанські ліси», де це все відбувалось; могли ознайомитись з стендами як по національний парк, так і з загальною інформацією про екологічні проблеми; сходити на екскурсію. Серед учасників проводили екологічні опитування, іншу м*яку пропаганду. Найцікавішим моментом всього фесту стала нічна екскурсія до лісу. 100% ніхто ще не бував на таких заходах! Мета екскурсії – відчути ліс і почути його мешканців, активних вночі. Йти треба було дуже тихо і без ліхтарів, а екскурсовод розмовляв пошепки, час від часу перегукуючись з місцевими совами. Спершу всі напружились від того, що серед ночі слід іти вузькою лісовою стежиною без ліхтаря, та скоро передумали і заворожено слухали ліс!


Навіть уявити не можу кращий взірець екологічної складової фестивалю. Думаю її запам’ятали всі значно краще ніж будь-яку музику чи майстер-клас. Висновок – зробити екологічну складову фестивалю рівноцінною з іншими – можна!


Дуже добре, що у нас немає серйозної державної цензури і фестивалі проводять децентралізовано, що у нас нема «держкомфесту України», або «Держфестінспекції». Але все одно, було б прекрасно, якби на всіх фестах, які будь-як є дійством, де можна щось пропагувати і дійством, що неабияк впливає на природу, щось таки екологічне з*являлось.


Було б добре, якби для фестивалів це стало таким собі правилом доброго тону. Навряд будь-хто скаже, що фест без еко-складової краще ніж фест з нею.


Дружина охорони природи м.Києва як мені відомо, пробувала розробляти проект «Екологічних правил» для фестивалів, витримки з яких приводжу нижче. Але спершу комусь треба зайнятись екологічною пропагандою серед організаторів фестивалів.


Витримки з «Екологічних правил» для ойпен-ейр фестивалів

• не дозволяється палити багаття за межами території фестивалю, на прилеглих до нього ділянках; забороняється збір природних рослинних залишків та рубка дерев для вогнищ – для цього використовуються привезені спеціально дрова. Попередження про таку умову завчасно афішується організаторами з пропозицією брати із собою газові горілки; під час фестивалю пояснюється роль мертвої деревини для життя грибів, лишайників і комах.

• не дозволяється привозити із собою домашніх тварин;

• забороняється нанесення шкоди навколишньому середовищу, зокрема: не дозволяється вирубка лісу, також забороняється нищення латаття, глечиків тощо;

• викидати сміття у спеціальні відведені для цього баки (просимо звернути вашу увагу на те, що в баки сміття треба викидати роздільно). (Вимоги до самих організаторів фестивалю: ці баки поставити. Для роздільного збору сміття: органіка, залізо, папір, пластик, скло. І вивозити це по закінченню фестивалю або якщо фест довше одного дня – кожного дня).


Отаке от.

Сподіваюсь на обширну дискусію в коментарях на порталі Pryroda.in.ua!



Автор: vasyliuk

Джерело: http://pryroda.in.ua/necu/davajte-pogovorimo-na-festivalnu-temu/
Subscribe

  • Зміни в центрі столиці

    «Все тече, все змінюється» . І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і…

  • Нижня підпірна стіна

    Легендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній…

  • Парк "Сирецький гай"

    З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 0 comments