Оле (4ornobile) wrote in interesniy_kiev,
Оле
4ornobile
interesniy_kiev

Троха Київського яхт-клубу



-01-

Опаньки!
На жаль, фотохостинг не витримав трафіка та дезактував рахунок до 7 жовтня. Модераторів прошу не видаляти пост, у читачів прошу вибачення за незручності.


На початку вересня довелося завітати до Київського міського крейсерського яхт-клубу або ж, більш лаконічно і колоритно, КМКЯКу. Ну як довелося… нахабно напросився в гості до Сергія Пономарьова. Чесно розповідаю, як він в гробу мене бачив:).

Знайомтеся: пристрасть Сергія. Ярославною звуть, на честь відомої княжни:


-02-

Невеличка вітрильно-моторна яхта на чотири особи. Народилася років 30 тому, якщо не помиляюся, у славному місті Ленінграді. Збиралися цього року спустити її на воду, але друге народження, схоже, трохи відкладається – йдуть ремонтні роботи. Сергій з синами під час мого візиту обклеювали фанерний корпус судна склотканиною. Потім її зашпаклюють, зафарбують, і буде приблизно отака лялєчка (це – яхта-близнюк):


-03-

Ремарка. Яхт-клуб можна порівняти з дачним кооперативом: кожні вихідні, а то й просто після роботи до нього з’їжджаються десятки однодумців-сусідів. Дехто – з дітьми і родинами. Так же, як хтось порсається на своїх 4–6 сотках, тут народ драїть, шпаклює, фарбує і вичищає. Тіки от у яхтсменів є ще й мрія. Чудова мрія. І вони її втілюють в життя.

Я, попри своє складне ставлення до ремонтно-будівельних робіт (по горло нагодований дачею ще в дитинстві, отроцтві і юності), визвався допомогти. Треба ж було якось виправдати свою присутність! Задач за бортом не знайшлося, тому мене відправили з очей подалі – в гроб. Так жартома називають внутрішнє спальне місце, що розташоване між бортом і кокпітом (це отой майданчик у кормовій частині яхти на фото). Прямо скажу, що форма, розміри та необхідність залазити в нього вперед ногами цілком виправдовують це визначення.

Зробити я встиг небагато: почистив і пофарбував половину гроба, а їх там два. Старався. І виявився не таким вже безнадійним міським білоручкою – результатом Сергій лишився задоволений. Ну прям як знав, відправляючи мене фарбувати, шо свого часу в мої добровільно-примусові обов’язки входило оліфити нашу двоповерхову дерев’яну дачну хатинку!

А потім мені – Ур-р-ря! – влаштували імпровізовану екскурсію по клубу.


-04-

Ремарка. Київський міський крейсерський яхт-клуб – найстарший в Україні. Заснований у далекому вже 1967 році, він став піонером серед яхт-клубів як громадських, а не «спущених згори» організацій. В ті часи, як пише сайт КМКЯК, це було незвичною, навіть зухвалою ініціативою: клуб деякі «доброзичці» називали «Незалежною Україною» (бу-га-га! І тоді їм неминучість гикалася!) і чинили усілякі перешкоди. Проте час довів життєздатність і перспективність ідеї, і згодом подібні яхт-клуби з’явилися у Черкасах, Переяславі-Хмельницькому, Дніпропетровську, Херсоні.

Чесно кажучи, я навіть розгубився. Об’єктів для фотографування чимало, а я не знав, як і що фотографувати – зовсім незвичні сюжети. Для початку потренувався на невідомій хні механізмі для підйому якоря (по-моєму, браншпілем зветься) на найближчому дебаркадері:


-05-

Потім замилувався носовою прикрасою на «Почайні»:


-06-

А потім мені показали ЦЕ, і мозок троха завис:


-07-

Симпатяга, правда? Дуже моцна. Тому що БЕТОННА. А якщо зовсім точно – армоцементна.

Ремарка. Як підказали Інтернети, Київський яхт-клуб називають центром армоцементного і склоцементного яхтобудування. Яхта «Цементал», наприкад, була побудована навіть раніше офіційної дати заснування клубу!

А ось так виглядає сам процес будівництва:


-08-

Все дуже просто: арматура-скелет, цемент, мастерок – і вперед:).


-09-


-10-

Це будують «Батьківщину-2». У її ж попередниці – цікава і сумна історія. Усіх деталей не знаю, так що спробую скомпілювати разом офіційну і неофіційну інформацію.

Перша «Батьківщина» – армосталева яхта, тобто в неї сталевий корпус, «закритий» цементом. Відновлена на базі малого виробничо-транспортного судна (не питайте мене, шо це) аж 1957 року побудови. В 90-ті, я так розумію, вона відправилася в кругосвітню подорож, однією з цілей якої були відвідини наших заморських співвітчизників. У Америці та Канаді екіпаж був прийнятий дуже гостинно, наступним пунктом призначення була Австралія з також потужною українською діаспорою. Там і трапилася халепа: зустріч була менш теплою, а команда потребувала додаткових коштів, бо за ремонт – плати, за стоянку – плати. Стали набігати борги, через які яхту прийшлося продати на місці і діставатися домів власним ходом. Тепер от потрохи росте зміна.

До речі, бригантина «Почайна», котра на фото 4 і 6, також армосталева. А спробуй вгадати!

Але підемо гуляти поміж покорителів водних просторів далі.

Найчастіше яхти називають жіночими...


-11-

…або «тваринними» іменами.


-12-

Хоча, безперечно, бувають і виключення – «Берендей», «Кулуар», або от, наприклад, «Стихія» з вітряним електрогенератором на кормі:


-13-

З молодим і не тільки покоління проводиться виховна робота:


-14-

І курців тут дуже поважають, ага:


-15-

А ця 10-метрова красуня – «Лелітка». Хай маленька, зато з чималими досягненнями: під турботливим керуванням Валерія і Наталі Петущаків обійшла навколо світу:


-16-

Цікаво, що більшість суден можна сміливо назвати зробленими власноруч – або з нуля, або з якоїсь взятої за основу яхти.


-17-

Задоволення не з дешевих – готовий вітрильник коштує кілька тисяч євро, як хороша машина. Але витрати розтягнуті в часі, що робить це захоплення не таким вже й недоступним, скоріше навіть навпаки.

Ремарка про мову. Наші загноблені, б’ючись за свою одномовну двомовність, люблять плакатися на підступність і недовершеність української термінології у багатьох сферах. Яхтсменам, видно, плакатися не було коли, тому вони, попри усі складності перекладу, потрохи, з пошуками і спотиканнями, виробили цілком дієздатну морську термінологію. Так, без зайвого крику, заморські форштевні та бушпріти затоваришували, наприклад, з цілком українськими щоглою (мачта) та стерном (руль). І жодної кепської полундри так і не сталося.

Між тим, схоже, над яхт-клубом потрохи збираються хмари. Поки що вони нависають величезнами барханами намитого піску:


-18-

Причина проста – бабло, котре, як відомо, перемагає не тіки добро і зло, але й здоровий глузд:


-19-

Отой зелений острівець на макеті будівництва – це територія, яка має лишитися за КМКЯК. Теоретично. На інформаційному щиті  вивішені листи до членів клубу, сенс яких можна коротко передати в безсмертному «Мій привиде, ніякої х…ні не робим ми…» (с) Детальніше можна дізнатися на сайті клубу.

Я поки що не дуже розібрався в питанні і не склав остаточної думки, наскільки ситуація загрозлива, але сумнівів маю небагато: треба буде – хня почнеться. З «захисниками аквапарку» з бітами і «злісними порушниками громадского порядку» під вітрилами. Але поки що краса на місці, а я збираюся при нагоді завітати туди знову. За натхненням.


-20-

Біле.
Tags: нестандартная экскурсия, фото
Subscribe

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 12 comments