Автор: Людмила НАСТЕНКО На занедбаному в епоху войовничого атеїзму цвинтарі Видубицького монастиря впродовж тривалого часу безіменною залишалася чорна плита за огорожею. І лише у 1980-х роках хтось із небайдужих до рідної історії людей встановив тут саморобну табличку з написом олійною фарбою: «Б.І. Ханенко. В.Н. Ханенко». Саме тут під мурами давньої Михайлівської церкви знайшло вічний спочинок шляхетне подружжя, роль якого у розвої культурного життя Києва на зламі ХІХ–ХХ століть важко переоцінити. Цьогоріч, гідно відзначаючи 160-ліття від дня народження Богдана Івановича Ханенка, ми не можемо обійти увагою постать відданої супутниці його життя і подвижницької діяльності Варвари Николівни (Миколаївни) — представниці знаного козацького роду Терещенків. Вона народилася 9 серпня 1845 року в колишній гетьманській столиці Глухові. |
