radutny (radutny) wrote in interesniy_kiev,
radutny
radutny
interesniy_kiev

День очистки водоймищ - 2010

Кажуть, що найлегший спосіб зіпсувати апетит до якоїсь страви - це побачити як ті страви готують. Приготуйтесь. Зараз я буду псувати охоту до купання.




Колись ми з батьком проїжджали неподалік великого старого дерева, й він показав у вікно:
- Бачиш дерево? Як я був малим, то під ним була чимала копанка, й ми з того дерева у неї стрибали.
Чесно кажучи, я трохи отетерів. Місце було абсолютно сухе, а під деревом розташувався чийсь город.
У центрі хорошого міста Харкова в п'ятидесятих роках був пункт прокату човнів; у вісімдесятих це ще була річка, у дев'яностих - річечка, а зараз - невеличкий ручай.
І стало видно, що там на дні робиться. Сказати що смітник... ні, не смітник. Смітник вперемішку з багном.
В Дніпрі ситуація трохи краща, але... втім, дивіться самі.

Тому позавчора, 5 червня, було проведено не перший, і, сподіваюсь, не останній день очистки водоймищ. Організатором стала відома мережа магазинів підводного спорядження "Батискаф". Вони ж стали і спонсорами, пообіцявши безкоштовно заправити балони усім волонтерам, що зберуться на акцію.



На жаль, у випадку зі мною спонсорство не відбулося. Мені було їхати далекувато, тож взяв я найлегше - старенький радянський акваланг "Юнгу". Краще б не брав взагалі. Як мені люб'язно пояснив продавець - "радянське не заправляємо". Я був не один такий розумний, буквально за мною зайшов ще один дядько з радянським балоном, і теж як зайшов, так і пішов. Майте на увазі, якщо що.
Дядько, мабуть, вирішив долі не шукати, бо на березі я його не бачив, а я товариш впертий. :) Рипнувся до пожежної частини на Оболоні, вони хвилин двадцять шукали ключа від чогось там, не знайшли. Сподіваюсь, це був ключ не від головного виїзду для пожежних машин.
Спіймавши й другого облизня, я був вже зовсім занепав духом, але місце проведення було поруч, й гріх було повертатись. Вирішив - хоч з комплектом № 1 (маска-трубка), але попірнаю.
На щастя, трапились добрі люди з клубу "Дельфін" й виручили зайвим апаратом. Щиро їм дякую!

Поки ми збиралися, на воді, під гупання барабанів, змагалися дві чи то галери, чи то дракари. Принаймні, одна з них точно мала драконячу голову й хвіст:



Вода каламутна, але нехолодна, тож я поліз без штанів. Червоне - то сітка для збирання сміття. Забігаючи наперед, сміття виявилось таким, що сітка не допомогла.



Ось таке, наприклад:



Причому, з сюрпризами. З цієї труби


витягли спочатку чималого (кілограми на два) карася, а потім ще й рака:



Зразу кажу - видимість нуль, тож підводних фото не буде. На двох-трьох метрах ще так-сяк світло, а нижче - чорнота єгипетська. Йшов над самим дном, й обмацував все руками. Так само наосліп запихав знахідки у сітку. Розбите скло, уламки цегли, консервні бляшанки, пластикові пластикові пляшки, щось зовсім нерозпізнане. Багно. Пухкий мул, опір якого починаєш відчувати лише коли зануришся сантиметрів на двадцять. Не дуже приємне відчуття.
Все це лайно (окрім мулу, звичайно) витягали на берег й складали на купу:



Але траплялися й цікаві знахідки:


Траплялися й корисні:

Маска.
Якщо хтось не в курсі, то нещодавно південні корейці підняли уламки торпеди, якою кілька тижнів тому було потоплено їхній корвет. Гвинт торпеди виявися геть геть білим від корозії, але війні це, мабуть, не завадить. Так само вийшло й з маскою.
Видно було, що вона трохи у воді полежала, скойками обросла... але тут негайно підбіг товариш й заявив, що то його маска, що він її тільки-то втопив, і кожна порядна людина на моєму місці негайно її поверне. Я виявився людиною порядною наполовину - маску віддав, але формулювання "повернув" замінив на "подарував". Сподіваюсь, війни не буде. :)

Витягнуте фіксували кілька дівчат з блокнотиками, щоб потім видати дипломи за найбільшу купу витягнутого сміття, найбільшу знахідку та найоригінальнішу.
З визначенням найбільшої проблем не було:


А з приводу найоригінальнішої моя думка не співпадає з думкою шановного жюрі. Як на мене, то найоригінальніша була моя. А якби враховували ще й історію, то жодних сумнівів - моя!
Якщо може хто пам'ятає малюнки Бідструпа, то є в нього комікс про те, як дядько спіткнувся об залізяку, що стирчала з землі. Маленьку таку, якраз щоб спіткнутися. Копнув - а вона більша, аніж здається. Пішов, повернувся з лопатою, копнув... землекопів найняв, лебідку встановили... витягли автомобіль.
Отак і було. На глибині метрів вісім намацав край прямокутного ящика. Потягнув - звісно, навіть з місця не зрушив. Копнув - муляка, копається легко. Ящик виявився з ніжками. Зачепився міцніше, вдарив ластами, як земснарядом... Чорніше не стало, бо й так чорно було; але, забігаючи наперед - хмара муляки піднялась до самої поверхні. Ворухнувся ящик, але підніматися все одно не схотів.
Я напустив повітря в жилет так, що аж груди притисло, напружився, рвонув... і геть втратив орієнтацію. Де верх, де низ - чорт його зна. Зазвичай у таких випадках дивляться на пухирі - але тут їх не видно. Погріб навмання кудись туди. Гребу - й щодних ознак, що піднімаюсь або взагалі кудись просуваюсь. Чесно кажучи, дуже хотілося ту знахідку кинути, але тут вже цікавість не давала - а що ж воно таке?
Тепер і ви помучтеся. :)
Ось я ледве-ледве підгрібаю до берега:


Витягти самотужки не зміг, просив допомоги:


Спільними зусилями витягли...


Й лише тоді стало ясно, що ж воно таке. Мангал!


Негайно набігли журналісти, спитали на якій відстані знайшов, на якій глибині, і... і як він міг там опинитися. Ну звідки ж я знаю? Припустив, що закинула його туди ревнива дружина, яка спіймала чоловіка на природі з дівками. Увімкненої камери "П'ятого каналу" я не помітив (якщо чесно, то в той момент я й слона б не завважив поруч), і саме цю відповідь ТБ люб'язно крутило всю неділю у випусках новин. До речі, якщо хтось тицьне пальцем у ролик в інеті, буду дуже вдячний.
Але приз за найоригінальнішу знахідку віддали власнику бокалу.
Отак це відбувалося:


Було вручено також приз найменшій учасниці акції:


Шкода, що не було номінації "Найбільшому учаснику". Не знаю, чи виграв би, але б претендував. :)

Купа сміття виявилась теж немаленькою, але під'їхали комунальники:


й вивезли. Хоча, чесно скажу, тракторець сунув по піску, як колісний пароплав:



Щиро сподіваюсь, що наступного року про цей день також не забудуть.
Subscribe

  • Зміни в центрі столиці

    «Все тече, все змінюється» . І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і…

  • Нижня підпірна стіна

    Легендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній…

  • Парк "Сирецький гай"

    З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб…

  • Post a new comment

    Error

    default userpic

    Your IP address will be recorded 

    When you submit the form an invisible reCAPTCHA check will be performed.
    You must follow the Privacy Policy and Google Terms of use.
  • 20 comments

  • Зміни в центрі столиці

    «Все тече, все змінюється» . І Київ теж не виключення із цього правила. Протягом 2019 року в столиці відбувся ряд змін. Зокрема, розібрали старий і…

  • Нижня підпірна стіна

    Легендарна "зеленка" — Зелений (літній) театр, Верхня підпірна стіна, Нижня підпірна стіна — це все олдскульні локації, які розташовані в одній…

  • Парк "Сирецький гай"

    З заброшками в столиці і з напарниками напряг, та й об'єктів для дослідження все менше і менше, тому вирішив здійснити культурну прогулянку. Так, щоб…