Між легендою і квестом

Приємно спостерігати, як протягом останніх років відтворюється і новотвориться міф Києва. Міста за зміїними валами, міста з химерами, міста з душею. Численні серії історичних розвідок, репродуктивних альбомів, листівок прикрашають полиці книгарень і сувенірних крамничок, інтернет-сайти вирують бурхливими дискусіями з приводу київських масонів і відьом, градоначальників і поетів. Про образ Києва у художній літературі можна писати окрему дисертацію. Але – то інша, елітарна, царина. Наразі ж ідеться про живу, повсякденну міфософію Міста. Це коли ідеш вулицями й усміхаєшся фасадам будинків, наче давнім сусідам, які пам’ятають весілля твоєї мами і зберігають пожовклі фотопортрети тих-хто-жив-тут-до-тебе. За кожним таким спомином завжди прихована Історія, що відкривається лише утаємниченим. Майже імовірна. Але так делікатно припорошена часом, що й не вгадаєш, чи то – патина віків, чи павутинки тріщинок між ідеально припасованими уявою окремими фактами.

Придбати книгу в Магазинчику